Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця"

Приватне акціонерне товариство "Київський електровагоноремонтний завод"

Історія нашого заводу

04 вересня 2014
Перегляди: 353

(Продовження. Поч. у №1-12 - 2013 р., №1-8 - 2014 р.)

11 вересня 1965 року завод закінчив виконання семиріч­ного плану по валовій про­дукції і дав за 6 років і 7 місяців більш як 10 мільйо­нів карбованців прибутку, в тому числі 714 тисяч надпла­нового.

Велику роль в успішному виконанні плану семирічки і перебудові заводу належала його чудовим кадрам — робіт­никам, інженерно-технічним працівникам, які значно під­вищили свою кваліфікацію, набули нових спеціальнос­тей, стали справжніми майс­трами своєї справи. За роки семирічки всього по заводу на різні керівні посади було висунуто 185 чоловік. Най­більш здібні робітники на­вчалися в технікумах, інсти­тутах. Отже, завод був повні­стю забезпечений майстра­ми, начальниками цехів.

Добрих командирів вироб­ництва виростив колектив ва­гоноскладального цеху, які потім керували іншими діль­ницями і цехами. Серед них майстер електромашинного цеху І. Лагута, заступник на­чальника цеху моторвагон­них секцій Ю. Безкровний, старший майстер вагонного цеху Я. Бєлкін, майстер ро­ликового відділення Б. Ко­лесник.

Гідну зміну старшому по­колінню виростили колекти­ви механо-ковальського і візкового цехів, які дали заво­дові таких чудових організа­торів виробництва, як майс­три механо-ковальського цеху І. Белімов, І. Ржепко, О. Да­нило, майстер цеху електри­чних машин В. Царенко, май­стер енергоремонтного цеху

  1. Орап.

З честю прийняли естафету від старшого покоління мо­лоді спеціалісти колісного цеху. Серед них начальник цеху В. Прокопчук, його за­ступник Л. Анікєєв, майстри

  1. Буряк і Н. Майданник.

У зв’язку з рішеннями ве­ресневого (1965 року) Пле­нуму ЦК КПРС, які розши­ряли права підприємств і надавали їм більшої самос­тійності, важливе місце в роботі керівництва заводу за­йняли проблеми економіки промисловості — боротьба за виконання планів і поліп­шення економічних показ­ників, технічний прогрес і підвищення якості продукції, правильне застосування принципів матеріального сти­мулювання у сполученні з моральними стимулами, ро­зстановка кадрів і т. д.

З усього сказаного вище видно, що роки семирічки були дуже важливим етапом у житті заводу. З честю вико­навши завдання семирічно­го плану, електровагоноремонтники готувалися до но­вих звершень.

(Продовження буде)